У світлі останніх відносин з росією, як з основним постачальником природного газу в Україну, стабільність постачання цього виду палива викликає все більше запитань. Побоювання також викликає стан нашої газотранспортної системи: магістральних газопроводів і розподільних мереж. Їхній стан, з урахуванням мізерного фінансування, значно погіршився, тому сьогодні все частіше говорять про високу ймовірність можливих аварій у газових мережах.

Так само відомо, що навіть незначне, але тривале за часом зниження температури повітря нижче нульової позначки істотно впливає на тиск газу в газових магістралях, що призводить до падіння потужності котелень саме в той момент, коли це вкрай необхідно. Зрештою, підприємства, для яких гаряча вода або пар потрібні для опалення та / або для технологічних цілей, змушені знижувати виробничі потужності.

Додатково до всього ціна на газ невблаганно зростає як в грошовому вираженні, так і за рахунок девальвації гривні.

Як чинити у такій ситуації?

По-перше, ефективніше спалювати газ. По-друге, вирішити питання з резервним паливом.

• Ефективніше спалювати газ 

ТМ Weishaupt – технологічний лідер сучасного ринку пальникового обладнання – пропонує низку варіантів для ефективнішого спалювання палива: мікропроцесорні контролери з високоточними виконавчими механізмами, модуляційні регулювання у великому діапазоні з чіткою прив’язкою до необхідного навантаження, частотне регулювання, кисневе регулювання, диспетчеризація. Модернізація або заміна пальників дозволяє без масивних інвестицій отримати додаткову економію газу в розмірі 5-15%. Наприклад, модернізація пальників обійдеться в 0,1 млн грн за 1 МВт потужності, а заміна – в 0,25 млн грн за 1 МВт, якщо термін окупності буде в межах 0,5-2 років.

За останній рік велика кількість підприємств України провели модернізацію існуючого парку пальників, додатково забезпечивши їх системами кисневого і частотного регулювання, а в деяких випадках – повністю замінивши морально і технічно застарілі моделі на нові.

• Вирішити питання з резервним паливом

Раніше замовники під час будівництва енергетичних об’єктів намагалися уникнути додаткового вкладення коштів у резервування палива через сформовані стереотипи. Зі свого боку проєктні організації, йдучи на поводу вимог клієнта по мінімізації витрат за статтею паливопостачання, видавали проєктну документацію тільки під один вид палива.

Нині за правильного підходу до вирішення цієї проблеми відкриваються чималі резерви енергозбереження для промислових підприємств, що мають власні енергетичні установки.

Замовники вкрай дивуються обгрунтуванням ефективності вкладень в резервування палива. Наочніше це демонструється під час розрахунку збитків і упущеної вигоди у разі короткочасного відключення газу. Наприклад, на великих харчових підприємствах, де споживання пари на технологію становить 5-10 т / год, подібні витрати тільки внаслідок простою можуть доходити до 50 тис. USD / добу, не враховуючи зіпсованого у виробничому циклі сировини і можливих пошкоджень технологічних ліній.

Аналіз розрахунків витрат на створення системи резервування палива показує, що стартові витрати не перевищують величини збитків від 3-5 днів простою без газу.

У нас є успішний досвід переобладнання існуючих газових пальників в комбіновані, де в якості резервного енергоносія використовують повсюдно розповсюджене дизельне паливо або зріджений газ. При цьому перехід з одного виду палива на інший може бути повністю автоматизований. Так, дизельне паливо – одне з найдорожчих. Але за питомими витратами на забезпечення резервного палива воно вимагає найменших інвестицій.

Зріджений газ обходиться дешевше дизельного палива, але вимагає значніших капіталовкладень в паливне господарство. Одним з переваг зрідженого газу є його екологічна чистота.

Крім дизельного палива і LPG, в якості резервного палива, може бути застосований мазут, нафта, біодизель, біоетанол.

Не можна не відзначити значний інтерес до твердого біопалива. Деревина, пелети, тверді відходи рослинництва, лузга, паливні брикети все частіше стають предметом інтересу як альтернатива природному газу.

Але на практиці лише невелику кількість існуючого парку котлів можна без проблем пристосувати до спалювання твердого біопалива. За різними оцінками модернізація котелень під використання таких енергоносіїв обійдеться в 1,5-2 млн грн за 1 МВт встановленої потужності при терміні окупності в межах 1,5-4 року.

Будівництво ж нової котельні складе 3-4 млн грн за 1 МВт встановленої потужності в залежності від виробника і начинки.

Коротше кажучи, даний вид палива вигідний лише тим суб’єктам, де це паливо в буквальному сенсі слова «лежить під ногами», тобто підприємствам, у виробничому циклі яких дане паливо є побічним продуктом, отриманим у процесі переробки основного продукту: деревини, насіння тощо.

Переведення існуючої газової котельні на альтернативне / резервне паливо має низку нюансів:

• технічна конструктивна можливість спалювати паливо в існуючих котлах;
• можливість реалізації проєкту переходу на альтернативне паливо з урахуванням існуючих будівель і компонування вже встановленого обладнання;
• наявність вільного місця для будівництва складу палива;
• наявність місця для облаштування лінії подачі палива зі складу в котельню;
• наявність під’їзних шляхів / доріг для вивантаження палива;
• вартість основного й допоміжного обладнання.

Ще раз хочемо нагадати, що в середньому витрати на будівництво «під ключ» резервного паливного господарства для підприємств, що використовують теплову енергію або безпосередньо паливо на технологічні процеси, можна порівняти зі збитками від 3-5 днів простою. Термін служби резервного паливного господарства – десятки років. Нині непростий час, тому дуже висока ймовірність, що за цей термін правильне рішення про резервування палива окупиться не один раз.

Вибір за вами 😉